У Львівській політехніці завершив роботу українсько-польський форум «Технічна освіта – для майбутнього Європи»

Університет
У Львівській політехніці завершив роботу українсько-польський форум «Технічна освіта – для майбутнього Європи»

25 ректорів українських університетів і 25 польських на форумі у Національному університеті «Львівська політехніка» представляли Асоціацію ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Конференцію ректорів технічних університетів Республіки Польща.

На правах господаря форум відкрив ректор Львівської політехніки, голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало. Привітавши гостей в стінах найстарішого вищого навчального закладу Східної і Центральної Європи, він представив запрошених до президії цього поважного зібрання.

Учасників форуму привітав Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Хенрик Літвін. Він нагадав, що за роки перебування у Євросоюзі Польща у три рази збільшила свій ВВП. На думку посла, саме вища освіта є тим локомотивом, який пришвидшить рух України у Європу. Угода про Асоціацію з Євросоюзом, за його словами, це не панацея. «Наш досвід – це, образно кажучи, той автобан до Європи, яким ви маєте рухатися. Але зусилля, праця, «пальне» мають бути вашими», наголосив Хенрик Літвін.

Міський голова Львова Андрій Садовий, коли вітав гостей, сказав, що мріє про той час, коли українські університети увійдуть у першу сотню кращих університетів світу. Красива мрія. До 100 кращих університетів світу наразі не входить жоден університет Польщі. Вища освіта не може бути дешевою, тим більше технічна, яка потребує відповідного лабораторно-дослідницького обладнання. Якщо, скажімо, річний бюджет Львівської політехніки становить приблизно 500 мільйонів гривень, то університети Німеччини, Англії, США мають бюджети до 1 мільярда доларів.

Плідної роботи учасникам форуму побажав заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха. Він відзначив важливість польського досвіду у реформуванні вищої освіти в Україні. Корисною може бути співпраця науковців двох країн у зміцненні обороноздатності України і Польщі в умовах зростаючої загрози з боку путінського режиму.

Голова ради Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний університет» академік НАН України Михайло Згуровський навів невтішну статистику щодо стану нашої економіки, акцентуючи увагу на необхідності нарощувати випуск високотехнологічної продукції. Її частка у річному ВВП становить лише 4 відсотки, а, скажімо, у Китаї – 36 відсотків. Докорінно змінити такий стан можна лише спільними зусиллями бізнесу і передової науки, інженерів з інноваційним мисленням.

Як відомо, Михайло Згуровський був одним з найактивніших розробників нового Закону про вищу освіту«Під час його розробки, – зазначив він під час прес-конференції, – ми багато чого запозичили у польських колег, насамперед, щодо автономії ВНЗ. Тільки вільний університет може продукувати інноваційні проекти і нові знання». На його думку, видача усім випускникам однакових дипломів державного зразка дещо дезорієнтує ринок праці. Відповідно до нового Закону університети України невдовзі зможуть видавати свої дипломи.

Виступаючи на форумі, голова Конференції ректорів технічних університетів Польщі, ректор Вроцлавської політехніки професор Тадеуш Вєнцковскі, наголосив, що нині у його країні навчається 15 тисяч студентів з України. За цим показником Польща випередила Німеччину. Він запевнив, що робитиме все можливе, аби збільшити кількість українських студентів, які навчатимуться безоплатно. Уряд Польщі нині надав 550 стипендій для студентів і аспірантів з України, в першу чергу – для молоді з Донбасу. Якщо йдеться про престиж саме інженерної праці, то ця проблема однаково турбує і українську, і польську вищу школу. Для прикладу, нині у Польщі бракує 50 тисяч інженерів.

Робота форуму була розподілена на чотири тематичні сесії. Його учасники розглянули, зокрема, проблеми зв’язку технічних університетів та промисловості у визначенні сучасних вимог до моделі європейського інженера, гарантії якості вищої технічної освіти, європейської акредитації технічних університетів. Йшлося і про пріоритетні напрями спільних проектів вчених України і Республіки Польща для участі у конкурсах програм Євросоюзу Horizon-2020 та Erasmus+, про інноваційну спрямованість науково-технічного співробітництва науковців двох країн. Модераторами цих сесій були Михайло Згуровський, Тадеуш Вєнцковскі, ректор Харківської політехніки Леонід Товажнянський, президент Польської освітянської фундації «Perspektywy» Вальдемар Сівінські, ректори Львівської політехніки Юрій Бобало і Опольської політехніки Марек Тукендорф.

Юрій Бобало виступив, зокрема, з доповіддю «Досвід міжнародної науково-технічної співпраці Національного університету «Львівська політехніка з науково-освітньо-інноваційною системою Республіки Польща». Промовець наголосив, що Львівська політехніка співпрацює з польськими університетами з часу її заснування. Нині з ними діє 41 угода про співпрацю в науковій та освітній сферах. Спільні проекти виконуються у сфері архітектури, дизайну, будівництва, нанотехнологій та нових матеріалів, біотехнологій, засобів та систем телекомунікацій, радіоелектроніки, медичної техніки, інженерних методів захисту довкілля тощо. В останні роки успішно реалізується програма отримання подвійних дипломів бакалаврів і магістрів. Львівська політехніка спільно з польськими університетами виконує також низку міжнародних госпдоговорів на замовлення провідних компаній світу. Згадав Юрій Бобало і про реалізацію відомого українсько-польського проекту «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Пресвятої Богородиці, побудованого у Холмі королем Данилом Галицьким».

Дуже часто у виступах учасників форуму звучало словосполучення «ІТ-технології». Центрами їх розвитку називають Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ. Але Україні ще далеко до передових комп’ютерних держав світу. Директор Асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв навів такі факти: на світовому ринку послуг з розробки програмного забезпечення частка України становить лише 1 відсоток. Ми поступаємося навіть Марокко. Лише 37 відсотків випускників наших ВНЗ з ІТ-технологій працюють за спеціальністю, бо не мають практичних навичок. Натомість наступного року у країнах Євросоюзу буде 1 мільйон вакансій фахівців-комп’ютерників.

Учасники форуму визначили напрями спільної співпраці науковців технічних університетів двох країн у рамках програм Європейського Союзу. Це, зокрема, інформаційні, комунікаційні технології, «зелена» та альтернативна енергетика, наноматеріали і нанотехнології, авіаційні та космічні технології, програма «Університетський супутник» тощо.

У рамках форуму підписано угоди про співпрацю між українськими і польськими технічними університетами. Але, як висловився один з польських ректорів, ці угоди залишаться лише папірцем, якщо не буде особистих контактів між викладачами двох країн.

Серед учасників форуму був проректор з науки Донбаського державного технічного університету професор Віктор Семірягін. Цей університет постійно перебував в Алчевську, який нині окупований сепаратистами. Частина викладачів і студентів зараз переїхали у Лисичанськ. За словами Віктора Семирягіна, рейдерського захоплення керівництва університету не було, матеріально-технічна база збережена. «Технічна освіта не має політичного забарвлення. Але ми були і залишимося українським університетом», – зазначив він. Донбаський університет уклав Угоди про співпрацю з університетами Лодзі і Бєлостока.

У роботі українсько-польського форуму взяв участь і німецький гість – ректор одного з провідних ВНЗ цієї країни університету міста Вюрцбург (Баварія) Альфред Форхель. До речі, польські університети активно співробітничають з університетами Німеччини і сприяють включенню у цей процес українських ВНЗ.

На завершення очільники технічних університетів обох країн прийняли спільний заключний документ.