Як працює Болонський процес

Болонський процес розпочався в 1999 році, як результат прийняття Болонської декларації. Він став одним із основних прикладів впровадження добровільних процесів у системі вищої освіти, що зміг залучити до цієї діяльності всі європейські країни-учасниці. В даний час, робота в рамках процесу проходить на території 47 держав, які визначають та формують  Європейський простір вищої освіти (ЄПВО).

 
Кожні два роки проводиться Конференція європейських міністрів, які є відповідальними за розвиток вищої освіти в країнах-учасницях Болонського процесу. Метою конференції є оцінка прогресу в системі вищої освіти кожної країни-учасниці Болонського процесу в період між конференціями та в контексті створення ЄПВО.
 
Основним завданням і підсумковим результатом проведення конференції є прийняття рішень, нових стратегій і першочергових кроків стосовно подальшого розвитку вищої освіти на період до наступної конференції.
 
Більше інформації про Конференції міністрів подано нижче:
 
Варто зазначити, що наступна конференція міністрів відбудеться вперше в країні пострадянського простору – Вірменії у 2015 році.
 
Болонья,18-19 червня 1999 року
Болонська декларація
Прага,18-19 травня 2001 року
Празьке комюніке
Берлін,18-19 вересня 2003 року
Берлінське комюніке
Берген,19-20 травня 2005 року
Бергенське комюніке
Лондон, 17-18 травня 2007 року
Лондонське комюніке
Льовен / Лувен-ля-Ньов, 28-29 квітня 2009 року
Льовен / Лувен-ля-Ньов комюніке
Будапешт / Відень,10-12 березня 2010 року
Будапештсько-Віденська декларація
Бухарест, 26-27 квітня 2012 року
Бухарестська декларація
Єреван, 14-15 травня 2015 року Єреванське комюніке
 
З метою забезпечення реалізації стратегії та впровадження заходів щодо розвитку ЄПВО, які визначаються міністрами, на конференції, були створені відповідні структури щодо сприяння і супроводу Болонського процесу.
 
Однією з найзначущих структур -  є Група супроводу Болонського процесу (BFUG). Вона здійснює моніторинг впровадження основних положень Болонського процесу в період між міністерськими зустрічами і скликається не рідше одного разу на шість місяців. Група супроводу Болонського процесу має можливість створювати робочі групи для вирішення конкретних питань, більш детально вивчає інформацію стосовно запровадження положень Болонського процесу, створює бази даних, а також отримує інформацію та  рішення семінарів стосовно питань розвитку та запровадження положень Болонського процесу в країнах-учасницях. Група супроводу Болонського процесу складається із представників від усіх 47 країн-учасниць ЄПВО та Європейської Комісії, Ради Європи, Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (ENQA), Європейської асоціації закладів вищої освіти (EURASHE), Європейської асоціації університетів (EUA), Європейського союзу студентів (ESU), Освітнього Інтернаціоналу (Education International) і БІЗНЕСЄВРОПИ (BUSINESS EUROPE) як консультативних членів.
 
Співголовами Групи супроводу Болонського процесу в даний час є 2 представники країн-учасниць ЄПВО, одна із яких головує в ЄС, а інша, не є членом ЄС. Вони переобираються кожні шість місяців. Віце-головою Групи є представник країни, що організовує проведення наступної конференції міністрів.
 
Діяльність Групи супроводу Болонського процесу у період між міністерськими зустрічами знаходиться під наглядом Ради ЄПВО. Склад ради змінився в 2010 році, у зв’язку з прийняттям документа "Інформаційна записка для прийняття рішення міністрами" (BFUG (ES) 20_7c).
 
В даний період членами Ради ЄПВО є:
• співголови Групи супроводу Болонського процесу (BFUG) - подвійна Трійка (Chairs double Trioka) (попередні, теперішні та наступні співголови);
• заступник керівника Групи супроводу Болонського процесу (BFUG);
• представник Європейської комісії;
• чотири консультативних члени від Ради Європи, Європейської асоціації університетів (EUA), Європейського союзу студентів (ESU), Європейської асоціації закладів вищої освіти (EURASHE).
 
Результати та матеріали засідання Ради фіксуються і вивчаються Секретаріатом Болонського процесу, представники якого постійно запрошуються на засідання Ради.
 
В цілому загальна діяльність із розвитку ЄПВО знаходяться під контролем Секретаріату Болонського процесу, який очолюється країною, що проводитиме наступну Конференцію міністрів. Мандат Секретаріату Болонського процесу збігається з періодом між двома конференціями на рівні європейських міністрів. Основне завдання Секретаріату полягає у забезпеченні безперервності всіх реформ Болонського процесу, враховуючи ті обставини, що кожного разу Болонський процес очолює країна, яка головує в ЄС та змінюється кожні шість місяців.
 
Центральним завданням Болонського Секретаріату є сприяння діяльності Групи супроводу на різних рівнях: Група супроводу Болонського процесу (BFUG), Рада ЄПВО, робочі групи, мережі та семінари. Секретаріат здійснює підготовку проектів порядку денного, готує проекти доповідей, записок і брифінгів та здійснює практичну підготовку до зустрічей на вимогу Голови.
 
Ще одне завдання Секретаріату, яке стає все більш важливим – забезпечення найновішою базою даних і достовірною інформацією про Болонський процес, як європейської, так і неєвропейської аудиторії і підтримка електронного архіву. Для виконання цих функцій Секретаріат використовує в якості основного інструменту постійно діючий сайт ЄПВО.
 
Для реалізації реформ Болонського процесу і досягнення прогресу в усіх пріоритетних областях необхідно докладати великих зусиль, особливо на національному та інституційному рівні. Для підтримки цих зусиль і спільних дій міністри доручили Групі супроводу Болонського процесу підготувати план роботи на період до проведення Конференції міністрів у 2012 році.
 
В рамках робочого плану на 2009-2012 роки, Групою супроводу Болонського процесу створено сім робочих груп за такими напрямами:
- Соціальні виміри
- Рамка кваліфікацій
- Міжнародна відкритість
- Мобільність
- Визнання
- Звіти про реалізацію Болонського процесу
- Механізми прозорості
 

З метою подальшого поширення реформ Болонського процесу і сприяння зростанню привабливості ЄПВО, на сайті Секретаріату Болонського процесу розміщено календар, в якому зазначаються: більш детально регіони, країни та організації, що проводять семінари, конференції, зустрічі, засідання, симпозіуми стосовно розвитку ЄПВО на період до 2020 року.