Всеохоплюючі питання у контексті цілісного підходу до структурних реформ

Важливою причиною створення РГСР, як уже зазначалося, послужило бажання з боку ГСБП бачити структурні реформи центром розвитку ЄПВО як єдине ціле, а також побоювання, що структурні реформи досі розроблялися по частинах і, можливо, навіть з протилежними цілями. З точки зору РГСР, ЄПВО, попри все інше, повинен бути простором з прозорості, у якому визнання є легким і часто автоматичним[1]. Це є причиною, чому РГСР зараз висуває пропозицію щодо інфраструктури ЄПВО з прозорості і визнання. Пропозиція розглядатиметься детальніше у цій частині звіту.

ЄПВО збільшує потенціал національних систем вищої освіти і їхніх вищих навчальних закладів щодо забезпечення випускників знаннями, розумінням, компетентностями, і уміннями, необхідними для вирішення глобальних проблем. У таблиці показано взаємопов’язаність і тісний взаємозв'язок між різними галузями структурних реформ. Переваги ЄПВО будуть реалізовані лише у випадку впровадження цих структурних реформ належним чином. Мінімальний ступінь зближення необхідний для підтримки різноманіття закладів і програм.

Ядром виступає якість і доцільність навчального досвіду студента. Кінцева мета полягає в озброєнні випускників знаннями і розумінням та необхідних уміннями для досягнення особистісного, суспільного і професійного успіху в сучасному світі. Саме тому центральне місце у впровадженні структурних реформ посідає навчальний план.

Із набуттям структурними реформами важливого значення у процесі розвитку ЄПВО й беззаперечним розумінням необхідності структурних реформ для поліпшення і привабливості європейської вищої освіти, а також відповідності її призначенню, велося мало відкритих обговорень щодо цілей, яких повинні досягати реформи вищої освіти у майбутньому, навіть якщо деяку інформацію щодо численних цілей вищої освіти можна знайти в успішних комюніке, принаймні з 2007 року у Лондонському комюніке: «Наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що наші ЗВО мають необхідні ресурси для продовження виконання повного спектру своїх цілей. Ці цілі передбачають підготовку студентів до життя в якості активних громадян демократичного суспільства; підготовку студентів до майбутньої професії і забезпечення умов для їхнього особистісного розвитку; створення і підтримку широкої, передової бази знань; і стимулювання наукових досліджень та інновацій» (пункт. 1.4). Вища освіта у Європі потребує структур, які дозволяють якнайкраще сприяти всім її основним цілям.

Cтруктури вищої освіти також впливають на інші стратегічні галузі. Наведемо два найяскравіші приклади цього явища: освітні системи можуть через свої структури і положення полегшити студентам переміщення у межах та між системами і отримання доступу до різних рівнів вищої освіти повністю або частково на основі неформальних кваліфікацій – або, вони можуть перешкоджати такому рухові і доступу. Зіставляючи інформацію з різних частин Звіту про імплементацію ( 2012 рік), ми бачимо, наприклад, що країни з найнижчим рівнем розвитку альтернативних шляхів навчання у відповідних національних системах, є також країнами, які найімовірніше, відчувають різке падіння частки громадян “класичного студентського віку”, і заклади яких, в результаті, у найближчі роки зіткнуться з найбільшими труднощами в працевлаштуванні студентів у межах своїх країн, якщо не будуть розроблені альтернативні шляхи навчання і не буде визнано умови доступу до вищої освіти і її здобуття для осіб з недостатньо представлених у вищій освіті груп[2]. Ці групи охоплюють, але не обмежуються старшими студентами; студентами, які змушені поєднувати навчання і роботу, а часто й сімейні обов'язки; студентами із неблагополучних соціо-економічних верств; студентами з деяких спільнот переселенців; студентами із соціо-культурних верств, у яких освіта не цінується; і різними комбінаціями такого типу. А також, забезпечення якості, рамки кваліфікацій, визнання й документи з прозорості наділені потенціалом полегшення мобільності або її ускладнення.

Одним із основних, всеохоплюючих викликів є інформування щодо місії і візії вищої освіти в межах ЄПВО, а також щодо структур ЄПВО та їхньої ролі в усвідомленні місії і візії вищої освіти, розробленої в межах ЄПВО. Необхідно визначити органи державної влади, відповідальні за координацію інформування, а інформацію щодо структурних реформ подавати цілісно. Багато документів ЄПВО на даний час виконують комунікативну функцію і/чи створені з цією метою. Визнання частково стосується повідомлення відповідних органів, відповідальних за визнання. Забезпечення якості частково стосується переконування деяких зацікавлених сторін, включно з громадськістю, у тому, що вища освіта є необхідної якості, а якість забезпечується. Затвердження і використання рамок кваліфікацій вимагає інформування та розуміння їхніх функції і переваг. Органам державної влади, які прагнуть належного розуміння, необхідна стратегія всеохоплюючого інформування рівнозначно, як і технічна стратегія.

Загальна «академічна»/«прозора» інфраструктура допомогла б цілісності та інформативності, завдяки висвітленням того, як структури вищої освіти взаємодіють і поєднуються одна з одною у Європі. Така інфраструктура, яка могла б бути позначена як “Інфраструктура ЄПВО з прозорості і визнання”, допомогла б управлінцям забезпечити можливість узгодження їх власної системи освіти з освітніми системами їх партнерів у ЄПВО. Вона могла б підтримати заклади щодо впровадження основних складових ЄПВО у навчальні плани. Така структура допомогла б студентам зрозуміти, на скільки вільно вони можуть пересуватися в межах ЄПВО, і мати можливість визнання своїх кваліфікацій, не втрачаючи справжню цінність цих кваліфікацій під час перетину національних кордонів. Вона може допомогти роботодавцям переконатися, що вони приймають на роботу людей з потрібними кваліфікаціями, необхідної якості, незалежно від того, де саме в межах ЄПВО ці кваліфікації отримано. Це допоможе запевнити громадськість у тому, що вища освіта у їх країнах рівноцінна освіті країн-партнерів ЄПВО, і що кваліфікації, отримані в одній країні, можуть використовуватися в інших. Це допомогло б державним органам влади та закладам управляти низкою систем, закладів і програм з відповідною репутацією.

Європейська інфраструктура з прозорості і визнання створена на зобов'язаннях, прийнятих міністрами освіти ЄПВО, однак вона узгоджується також з тенденціями в інших галузях освіти, зокрема, з наміром Єврокомісії розробити Європейський простір умінь і кваліфікацій.

Інфраструктура ЄПВО з прозорості і визнання може складатися з таких основних елементів, що становлять її основну академічну інфраструктуру, яка поєднує:

1. Загальне розуміння цілей вищої освіти.

2. Кваліфікації

а) Загальна Європейська рамка кваліфікацій вищої освіти.

б) Частина національної рамки кваліфікацій вищої освіти самосертифікованої відповідно до РК-ЄПВО і, за необхідності, також співвідносяться з Європейською рамкою кваліфікацій для навчання впродовж життя.

в) Предметно-спеціалізовані результати навчання для кваліфікацій включених у національну рамку кваліфікацій.

г) Заклади вищої освіти розробили відповідні навчальні плани з належним урахуванням потреб і очікувань зацікавлених сторін, а також впровадженням здатності до працевлаштування, сталого розвитку, підприємництва, демократичного громадянства.

д) Характеристика програми (програма це затверджений навчальний план, який складається з окремих модулів або навчальних елементів) і містить, щонайменше, такі пункти):

  • навчальні елементи і модулі;
  • ЄКТС: робоче навантаження виражене в кредитах;
  • спосіб реалізації: зокрема аудиторні заняття, денна/заочна форма навчання, дистанційна освіта, змішане навчання, електронне навчання, навчання на базі організації;
  • методи оцінювання, які дозволяють продемонструвати досягнення результатів навчання;
  • мова (и) навчання;
  • навчальна підтримка студентів і умови для діяльності;
  • рівні можливості для неповносправних студентів
  • можливості для мобільності і/або навчальної практики;
  • профіль програми: більш професійного або навчального спрямування;
  • інформація про здатність до працевлаштування випускників, зокрема, про становище випускників на ринку праці і їхню професійну діяльність на основі систем відстеження випускників;
  • відомості про права, пов'язані з кваліфікацією, зокрема, в межах доступу до регульованих професій;
  • можливості для визнання попереднього навчання.

е) Додаток до диплома, що видається після закінчення вищого навчального закладу.

3. Забезпечення якості

а) Загальна Європейська модель для забезпечення якості вищої освіти: Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти (ESG).

б) Національна система з питань забезпечення якості вищої освіти відповідно до Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти (ESG) запевняє, що у здобутих кваліфікаціях дотримано стандартів.

4. Визнання

а) Загальна Європейська структура з визнання попереднього формального, неформального і неофіційного навчання ґрунтується на Лісабонській Конвенції про визнання кваліфікацій Ради Європи/ЮНЕСКО і сумісна з Рекомендацією Ради Європейського Союзу щодо перевірки достовірності неформального і неофіційного навчання від 20 грудня 2014 року.

б) Національна нормативна структура визнання попереднього формального, неформального і неофіційного навчання забезпечує справедливе і рівне ставлення до кожної заяви (цілковите впровадження принципів Лісабонської Конвенції про визнання кваліфікацій і, зокрема, легкого доступу до системи, своєчасних рішень, мінімального адміністративного навантаження) та забезпечення легкого прийняття всіх кваліфікацій, присвоєних у ЄПВО, за умови, що структурні реформи були впроваджені належним чином.

Крім того, нам потрібне загальне розуміння результатів навчання:

  • знання і розуміння;
  • загальні компетентності;
  • предметно-спеціалізовані компетентності;
  • відображення рівня.

Європейська інфраструктура з прозорості і визнання, як описано у попередніх пунктах, покращить наше розуміння різноманітності систем вищої освіти, вищих навчальних закладів і програм.

Європейський інфраструктура з прозорості і визнання є також необхідною для розвитку соціального виміру вищої освіти на практиці: під соціальним виміром розуміється охоплення всіх положень, необхідних для рівноправного доступу, поступу і закінчення вищого навчального закладу.

Такі цілі, як соціальний вимір та здатність до працевлаштування, можна досягнути тільки у випадку їх постановки у перспективі навчання впродовж життя. Концепція навчання впродовж усього життя є широким поняттям, за якого навчання здійснюється через освіту, що є різноманітною, гнучкою і доступною у будь-який час у будь-якому місці і доступною для здобування впродовж всього життя.

Усі національні нормативні структури, що впроваджують структурні реформи ЄПВО, повинні забезпечити простір для легкої розробки спільних навчальних програм і спільних ступенів.

Рекомендації

  • Державні органи влади повинні повідомляти візію і місію ЄПВО;
  • У своїх стратегіях і повідомленнях державні органи влади повинні враховувати взаємозв'язок між різними галузями структурних реформ, а також зв'язки між цими та іншими стратегічними цілями, такими, як здатність до працевлаштування, інтернаціоналізація й соціальний вимір.
  • Члени ЄПВО повинні чітко повідомляти про те, як різні інструменти та документи, що становлять інфраструктуру ЄПВО з прозорості і визнання, взаємопов'язані і працюють разом.
  • Члени ЄПВО повинні заохочувати взаємозв’язок і співпрацю між різними учасниками / організаціями, які несуть основну відповідальність за різні інструменти/документи.
  • Шаблони листівок / презентацій повинні містити пояснення інфраструктури ЄПВО з прозорості і визнання та способів співпраці компонентів не тільки на європейському рівні, але й як це повинно відбуватися на національному рівні.
 

[1] Див. Бухарестське Комюніке (2012 рік): «Ми сповнені рішучості усунути значні перешкоди, які є перепоною для ефективного та належного визнання, і готові співпрацювати у напрямку автоматичного визнання вчених ступенів, які можна порівняти, опираючись на механізми Болонської рамки як довгострокової мети ЄПВО».

[2] Ця точка зору належить Девіду Крозьєру (David Crosier), який запропонував її у своїй презентації на щорічній конференції Європейської мережі з доступу у Страсбурзі впродовж 3 – 5 червня 2013 року.